Три дні без води

Це запис не про Водоканал, а про цитату з книжки. В «Мартіні Ідені» Джека Лондона є такий момент:

Брісенден розповів Мартінові, що якось три дні навмисне не пив води, щоб зазнати блаженства від заспокоєння спраги.

Стало цікаво відчути таке блаженство, і взагалі перевірити, чи будуть якісь чудові відчуття, коли я після трьох днів без води нарешті вип’ю горнятко. А ше було цікаво, чи взагалі я протягну три дні без пиття, чи зірвусь і вип’ю всі запаси вдома. Раніше я, здається, більше дня без води не проводив, а тут три.

Читати повністю

Як самому робити меблі з ДСП

Хочу тут розказати про свій перший досвід мебельщика :). Виявляється, в Новій лінії є така штука, як форматно-розкрійна дільниця. Там займаються порізкою ДСП, ДВП, фанери. Шо це означає. Це означає, шо можна не купувати готові магазинні меблі, де маленький вибір, і не замовляти меблі в майстрів, а самому щось спроектувати, принести в Нову лінію розміри деталей, вони поріжуть, а далі самому збирати з цього меблі. Можна робити щось строго під свої потреби, щоб воно ідеально вписувалось в кімнату, крім цього зекономити гроші і ше й потішити себе процесом. Коротше, якщо вам треба зробити якісь особливі меблі, і ви не мільйонер, і руки у вас не надто криві, і ви любите шось ними робити, то ласкаво просимо, розказую :)

Читати повністю

Прочитане-2014

Від початку 2014 року я вів список прочитаних книжок. До кінця року ше цілих 12 днів, але я вже не буду нічого читати, сесія, і всяке таке :). Тому можна вже писати свої враження від кожної книжки, і ставити оцінки. Пум-пурурум.

Читати повністю

Враження від педагогічної практики

Доходять до кінця 4 тижні практики в рідному фіз-мат ліцеї, тепер я трошки педагог :)

Дуже добре пам’ятаю, як я був в 11 класі, і як до мене в ліцей прийшли проходити практику знайомі з прикладної математики. Я тоді думав, чорт, ці чуваки такі дорослі і круті, невже колись і я стану таким. Минули роки, тепер вже я прийшов на практику в фіз-мат, і шось почуваюсь не сильно дорослішим, ніж діти тут :)

Цікаво так, йдеш коридорами, ти ніби шойно тут вчився, а тепер діти усміхаються до тебе і кажуть «добрий день» :). І вже не побігаєш, і на підлозі в коридорі не сядеш, статус не дозволяє :)

Основне враження від практики: діти смішні. І по-смішному безпорадні. Класична ситуація на практичній з інформатики: ти роздаєш дітям список завдань, вони роблять, потім хтось зробив перше завдання, і він тут же питається: «а що мені робити далі?». Твою наліво, тобі ж дали список завдань, зробив перше, то роби друге. І це не одиничний випадок, так тупо кожен другий питає. А зроблять друге завдання, то питають, шо далі, і треба казати «роби третє, бовдуре». І так далі. Я думаю, боже, як можна бути таким тупим, ну шо може бути простішим ніж просто йти по списку і робити завдання. Але діти тупі, це їх рівень, я просто не звик. Напевно і я в їх віці таким самим був.

Читати повністю

Барабанне-2

Колись я радив барабанні уроки з каналу SimplySnare на ютубі. Тепер або я виріс в барабанах, або цей дядько скотився, але він мені здається повною фігнею :)

Зате можу порадити два інші канали з уроками. Цього разу російською, а не англійською.

Перший чувак (канал MusicWorker, там не тільки барабанні уроки):

Його уроки довгі, ґрунтовні і детальні. Починає від найпростіших азів, розказує про техніки ударів, про хвати, і розповіді його жахливо детальні і довгі. Але все розбавлено гумором, тому дивитись не нудно. Я поки шо подивився лише кілька відео, але сподобалось настільки, шо можу радити. З цим чуваком справді можна чогось навчитись.

Всі його уроки в цьому плейлисті: https://www.youtube.com/watch?v=Z7QF9YNMLRg&list=PLB28F9E66D5AEDB2E&index=4

Другий чувак (канал TheEbashilovo):

Тут все набагато менш детально, ніж в попередніх уроках, крім того десь 60% відео це не барабанні уроки, а приколи про піаністів. Багато матюків і тд. Але дивитись весело і ці відео теж чогось вчать.

Решта відео тут https://www.youtube.com/user/TheEbashilovo/videos

Читати повністю

Про дискримінацію

Будь-яка дискримінація, расова, статева, мовна, релігійна, національна чи ше якась — це тупо. Які такі переваги має біла чи ше якась інша раса? Чому це росіяни погані? Якого біса ніхто не любить циган?

Як можна вважати, ніби Нельсон Мандела чимось гірший за бомжа  з мого під’їзду? (про нього навіть статті у Вікіпедії нема).

Чим я кращий за Малюка Волтера?

Є достобіса геніальних негрів і бовдурів-білих. Повно хороших інтелігентних росіян і бидла серед українців. Ціла купа чудових кавказців, циган, і жахливих слов’ян. І так далі. 

Читати повністю

Марафон «Перша сотня 2014»

Напишу шось трохи про марафон. Якшо коротко, то дуже сподобалось. Проїхав за 3:58 чи 3:59. Точного часу не знаю, бо протоколи ше не опрацювали. На фініші мені сказали, шо ± хвилина до чотирьох годин залишалась. Ше сказали відставання від лідера і час лідера, можна було додати і отримати свій точний час, але я тут же їх забув. А більше відволікати організаторів не хотів, бо вони там мали купу роботи з протоколами і засіканням часу фінішуючих. Можу хіба шо порівнятись з минулорічним протоколом, там чуть менше чотирьох годин — це десь 50-55 місце. Мені якось так і сказали. Дуже чекаю на протокол. Вже є протокол — мій час 3:59:08, відставання від лідера 1:04:00, середня по всьому маршруту 24.96 км/год. Якраз в’їхав у 4 години, а це і було метою.Тобто тим, як проїхав, я задоволений. Ше сподобалась організація. Було прикольно. Це якшо коротко. Якшо довше, то далі є трохи тексту, і не моїх фотографій та відео.

Читати повністю

Перший раз 100 км

Вирішив 3 травня їхати «Першу сотню», а сьогодні проїхав тим маршрутом, щоб трохи його запам’ятати і під час марафону не тупити з картою. Їхав таку відстань за один раз вперше в житті, тому було цікаво і прикольно. Трек і профіль висот тут, я їхав і постійно підглядав його на телефоні, бо в мене вічне параноїдальне відчуття, шо я заїхав кудись не туди. Деколи питався в місцевих бабусь, чи правильно їду. Вся дорога зайняла майже 6 годин, це з цілою купою зупинок. Крім зупинок в мене ше розтягнене сухожилля на нозі, я як справжній невдаха, розтягнув ногу чи не вперше в житті, і якраз перед марафоном. По дорозі вона постійно боліла. Я планую, шо на марафоні вона не буде боліти, я не буду робити дурних зупинок, тоді вкладусь за 4 години. Буде видно.

Трохи про маршрут. Дуже круто, є мальовничі місця. Я часто зупинявся шось подивитись, шось сфотографувати. Дорога місцями дуже погана, страшно їхати на MTB, а шосерів взагалі шкода. Але хорошої дороги більше.

Машин було дуже мало, деколи хвилин 20 їхав сам, а за весь час мене певно машин з 50 обігнало, а це дуже мало, якшо подумати.

Людей теж мало по селах. Окремі бабці були на вулицях вже о 7 ранку, але десь до 10 села спали, шо вони там собі думають? А хто корову вижене? В нас в селі люди собі такого не дозволяють. Взагалі я за всю дорогу побачив дуже мало людей.

Так на око здалось, шо спусків було більше, ніж підйомів (профіль висот підтверджує, але спусків більше тільки на 15 м). Не знаю, яка в мене була середня швидкість руху, комп’ютер її не показує, але думаю десь 25. Тому якщо по мінімуму зупинятись, то можна спокійно заїхати за 4 години. Але є 1-2 дуже важких підйомів. Зі своєю ногою я ледве виїжджав.

Коліс не пробивав, на щастя. Взагалі велосипед не підвів, все добре. А от я один раз бахнувся з ровера, про це буде далі :)

А тепер, де я був, шо бачив :)

Читати повністю

Парсер математичних виразів на C#

Колись в універі треба було написати парсер математичних виразів. Писати його мені сподобалось, було цікаво, тепер хочу викласти його для загального користування.

Що це таке взагалі. Такий парсер це незамінна штука, якщо ваша програма має рахувати значення якихось виразів, і ці вирази треба задавати не в коді. А десь в інтерфейсі. Парсер приймає рядок символів типу sin(pi/3.8)*ln(100500)+arctg(2), парсить його і видає вам значення цього виразу. Тобто 9.58115271771543 :)

Тепер, що вміє конкретно цей парсер:

  1. Рахувати значення числового виразу;
  2. Рахувати значення виразу з довільною кількістю заданих змінних;
  3. Рахувати першу похідну виразу в точці;
  4. Рахувати другу похідну виразу в точці.

Поки що це все :). Завантажити парсер можна в кінці запису. Я час-від-часу шось доробляю, фікшу, тому цей запис постійно оновлюється, там в кінці ше є посилання на репозиторій, де можна завантажити вихідний код останньої версії.

Читати повністю

Є ідея, акція небаченого добра пішоходам від роверистів

Велодоріжки у Львові класні і зручні (ну майже), але є одне велике але, через яке по них не можна пересуватись так швидко, як по дорогах. Велодоріжками ходять натовпи пішоходів. Тому доводиться постійно пригальмовувати, об’їжджати когось, через що той самий відрізок шляху по велодоріжці проїжджається набагато повільніше, ніж проїхався би по дорозі. Пішоходам в основному чхати на роверистів, дехто просто не задумується, кудою він йде, і не звертає уваги на знаки чи розмітку (чогось всі вважають, що ПДР тільки для водіїв машин). От, і щось треба з цим робити.

Читати повністю

Моя збірка Mosquito Bloody Mary

Мене тут попросили викласти збірку Mosquito Bloody Mary, на якій працює цей сайт. Mosquito це безкоштовний двигун з відкритим кодом, написаний на PHP. Легкий, відкритий, по-своєму класний. Я трішки допиляв його під свої вимоги, але це було півроку тому, всіх змін вже не пам’ятаю. Те що знайшов — пишу тут.

Читати повністю

Відмінювання слова «коментар» у Disqus

Як і майже у всіх платформах коментування, в Disqus є проблема з відмінюванням кількості коментарів. В англійській мові з одниною і множиною все просто, є comment, і є comments. Розробники переважно не вникають в особливості інших мов, і дозволяють тільки три опції для відображення кількості коментарів — опція для однини, опція для множини, і ше одна опція, коли коментарів зовсім нема. Англійською все добре:

None comments
One comment
%num% comments

Але в багатих слов’янських мовах з’являються проблеми, трьох опцій не досить, може бути і коментар, і коментарі, і коментарів. Це вже три опції + треба ше одну для нуля коментарів. Тому

%num% коментарів
перетворюється на:
2 коментарів

Шо невимовно бісить, доводиться викручуватись якось так:

%num% коментарі(в)

або

Коментарів: %num%

А це теж чіпляє чутливу душу граматичного нациста, хочеться нормальних людських відмінювань.

Тепер по суті. Виправити це в Disqus можна, якщо трошки підправити деякі скрипти.

Читати повністю

Про елегантний і бидлокод (нагадування самому собі)

Приємно писати елегантний код — код, який виконує те, шо має виконувати, який є ефективним, логічним, зрозумілим, чистим, читабельним. Коли він робить тільки те, що треба, і не робить того, чого не треба. Коли там є все необхідне і нічого зайвого. Пишеш такий код, дивишся на нього, і просто отримуєш естетичне задоволення.

Неприємно писати бидлокод. Коли пишеш бидлокод, гризе совість.

Щоб писати елегантний, а не бидлокод, треба просто перед тим, як кодити щось, сісти і трошки подумати. Продумати всякі аспекти, шо має бути, чого не має бути, шо і як має працювати, як краще реалізувати ту чи іншу штуку. Намалювати щось. Тоді в голові з’являється ясність, і ти пишеш шось нормальне. А якщо думати про все по ходу написання програми, переважно виходить туфта. Чому — бо ти спершу думаєш тільки про щось одне, і не думаєш про те, що треба буде писати далі. А коли доходиш до наступного кроку, виявляється, що попередні штуки ти написав не зовсім так, як треба. І щоб не переписувати, ти починаєш бидлокодити, вставляти якісь костилі і тд.

Читати повністю

Ровер vs. маршрутка

У Львові нарешті випав якийсь більш-меншний сніг, температура опустилась нижче нуля, все як має бути взимку. Я вирішив, що пора вже закривати велосипедний сезон і пересідати на громадський транспорт. Вчора і сьогодні їздив по справах не ровером, а на ГТ і це жах :(. Я користуюсь ровером як засобом пересування півтора року, з них активно — трохи більше, ніж півроку. Тобто за останні 8-9 місяців я їздив громадським транспортом десь до десяти разів, тому дуже від цього всього відвик. Відвик від чекання на зупинці, від запихання в забиті двері, від слухання сварливих бабусь, від нюхання брудних мужиків, від хамства і всяких інших речей, які часто трапляються в громадському транспорті. Відвик від стояння в заторах. Відвик, що не можу точно розрахувати, за скільки часу я доберусь з однієї точки в іншу. Колись я теж завжди їздив містом на громадському транспорті, і це все здавалось для мене щоденною нормою. Ну тобто як нормою. Я розумів, що це ненормально, і так не має бути, але знав, що змінити тут шось важко.

Тепер, провівши стільки часу без маршруток, і знову повернувшись до них, я почуваюсь, ніби був сліпим і прозрів. Шоб я здох, як же ж стільки людей кожного дня їздить в таких страшних умовах, і не бачить, що є дуже простий вихід — пересісти на ровер. Громадський транспорт не конкурент велосипеду ні по швидкості, ні по зручності, ні, напевно, навіть по безпеці. Взагалі для пересування містом, принаймі таким невеликим, як Львів, ровер — це найкращий варіант. Але оскільки великого досвіду їзди по місту на машині в мене нема, порівнювати буду тільки з громадським транспортом.

Читати повністю

JavaScript onbeforeunload — як попереджати юзера про незбережені дані у формі

Напевно кожному знайома ситуація: пишеш ти комусь довжелезне повідомлення, допис на форумі, або просто заповнюєш велику форму реєстрації, і тут РАПТОВО випадково клацаєш на якесь посилання чи закриваєш вкладку… і все те, що ти натхненно писав протягом останніх n хвилин, зникає. Кілька секунд йде на усвідомлення того, що сталось, і прийняття факту, що вже нічого не повернути. Після цього ти проклинаєш розробників сайту, рвеш на собі волосся, розбиваєш монітор, хапаєшся за сокиру і йдеш вбивати.

Тому хороший сайт повинен попереджати юзера про те, що у формі залишились незбережені дані, коли той пробує покинути сторінку. Звісно, таке не варто робити для всіх форм підряд. Наприклад, для форми логіну, де користувач вводить лише юзернейм і пароль, це зайве. Але для форм, де передбачається введення великої кількості даних, видавати таке попередження є правилом хорошого тону.

Робиться таке дуже просто через івент onbeforeunload у JavaScript.

Читати повністю

Про динамічний (детермінований) хаос, або чому прогноз погоди більше, ніж на 4-5 днів — це не прогноз

На третьому курсі інформатики в ЛНУ є предмет «Моделювання динамічних систем», протягом якого кожен студент має зробити доповідь на задану тему. Ділюсь своєю доповіддю, тема — «Перехід до концепції динамічного хаосу», бо,по-перше це цікаво, по-друге інформації на цю тему українською є дуже мало, і по-третє, цей запис в майбутньому має дуже пригодитись студентам Вовка В.Д, яким попадеться така сама тема :)

Текст доповіді не дослівний, але основне я тут згадаю.

Зміст:

  1. Вступ, трошки про динамічні системи
  2. Поняття динамічного хаосу
  3. Причина появи динамічного хаосу в системі
  4. «Ефект метелика»
  5. Як системи переходять до динамічного хаосу
  6. Приклади динамічних систем
  7. Джерела

Тема справді дуже цікава. Пояснюю я не науково, а так, що все може зрозуміти непідготована людина.

Читати повністю

Авто-мото-вело-фото-теле-радіо музей у Вінниці

Журнал «Фокус» опублікував рейтинг п’ятдесяти найкращих для життя міст України, і перше місце там зайняла Вінниця. Я дуже здивувався, бо в моєму рейтингу міст вона була би найнижче, нижче міг би бути хіба шо якийсь Ковель чи Жмеринка. Раніше я вважав Вінницю одним з найгірших, найнудніших і найжахливіших міст у світі, думав, чорт, які ж тут певно живуть нещасні бідні люди і тд. і тп. За всі рази, які я був у Вінниці, я бачив там лише вокзал з купою бомжів, привокзальний базар з купою бомжів, розвалені тролейбуси, якусь тюрму і ше кілька забитих вулиць. За цим я і склав своє дуже необ’єктивне враження про Вінницю, але тепер все змінилось, і треба визнати, що Вінниця доволі непогане місто. І недавно вона стала в рази цікавішою, бо тут відкрився найкрутіший музей зі всіх, де я коли-небудь був. Найкрутіший, бо:

  1. Безкоштовний вхід вже ні, віднедавна коштує 10 ₴, але воно того варте.
  2. Тут можна залазити в машини, сідати на мотоцикли, робити вжж-вжж, тицяти пальцями, брати в руки і вертіти всі експонати, повна свобода.
  3. Тут в біса стоїть барабанна установка! І на ній теж можна пограти.

Читати повністю

Трамвайно-тролейбусні квиточки

Я тут трохи колекціоную трамвайно-тролейбусні квиточки, і от прийшов час їх всіх відсканувати та систематизувати. Колекціонувати саме квиточки дуже вигідно, бо це дешево, вони займають мало місця, їх легко надсилати поштою, і їх цікаво розглядати і порівнювати. Це як марки, тільки не так банально :). Зараз в мене є разом десь 200 квиточків, з них десь близько ста — різні. Особисто я купив десь квитків 25-30, а решту надсилали поштою друзі, твіттеряни, і друзі-твіттеряни з інших міст, за що їм дуже дякую :). Більшість квиточків — з електротранспорту, але є і з автобусів, маршрутних таксі, метро, навіть з катерів :)

Кількість квиточків по країнах і містах:

  • Україна — 72 
    • Львів — 11
    • Дніпропетровськ — 4
    • Чернівці — 4
    • Донецьк — 2
    • Херсон — 2
    • Крим — 14 
      • с. Молочне — 1
      • Севастополь — 6
    • Київ — 6
    • Луцьк — 6
    • Одеса — 3
    • Полтава — 1
    • Рівне — 5
    • Слов’янськ — 1
    • Суми — 1
    • Тернопіль — 2
    • Вінниця — 2
    • Запоріжжя — 5
    • Житомир — 1
  • Білорусь — 21 
    • Брест — 1
    • Гомель — 13
    • Мінськ — 7
  • Кіпр — 1 
    • Пафос — 1
  • Чехія — 1 
    • Прага — 1
  • Франція — 2 
    • Париж — 2
  • Італія — 1 
    • Рим — 1
  • Польща — 1 
    • Вроцлав — 1
  • Росія — 6 
    • Нижній Новгород — 3
    • Санкт-Петербург — 2
    • Вороніж — 1

Під катом мало тексту і багато-багато зображень :)

Читати повністю