Записи з теґом «польща»

ТУПІНГ , у, чол . Дія за значенням тупити . Чоловік він був не вельми тямовитий — у тупінгу йому рівних не було. (Микола Шеремет, Дружбою.., 1954, 25); Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 463. ТУПИТИ , туплю, тупиш, недок., перех . Робити дурниці, діяти нерозумно. — Чіпко! — гукнув Лушня. — Чи ти, бува, не збожеволів? Якого ти бісового батька тупиш? (Панас Мирний, I, 1949,…