Авто-мото-вело-фото-теле-радіо музей у Вінниці

Журнал «Фокус» опублікував рейтинг п’ятдесяти найкращих для життя міст України, і перше місце там зайняла Вінниця. Я дуже здивувався, бо в моєму рейтингу міст вона була би найнижче, нижче міг би бути хіба шо якийсь Ковель чи Жмеринка. Раніше я вважав Вінницю одним з найгірших, найнудніших і найжахливіших міст у світі, думав, чорт, які ж тут певно живуть нещасні бідні люди і тд. і тп. За всі рази, які я був у Вінниці, я бачив там лише вокзал з купою бомжів, привокзальний базар з купою бомжів, розвалені тролейбуси, якусь тюрму і ше кілька забитих вулиць. За цим я і склав своє дуже необ’єктивне враження про Вінницю, але тепер все змінилось, і треба визнати, що Вінниця доволі непогане місто. І недавно вона стала в рази цікавішою, бо тут відкрився найкрутіший музей зі всіх, де я коли-небудь був. Найкрутіший, бо:

~~Безкоштовний вхід~~ вже ні, віднедавна коштує 10 ₴, але воно того варте.
Тут можна залазити в машини, сідати на мотоцикли, робити вжж-вжж, тицяти пальцями, брати в руки і вертіти всі експонати, повна свобода.
Тут в біса стоїть барабанна установка! І на ній теж можна пограти.

Музей знаходиться на вул. Соборній, 2 (чи 1, забув). Якшо йти з центру, то він перед мостом через річку, по праву руку. На вивісці пише «Автосалон музей „Владимир“».

Вхід з протилежного боку.

Графік роботи — з 11 до 19, але ми заходили майже о 21, і не було ніяких ознак того, що вони збираються закриватись :)

Барабанна установка стоять прямо навпроти входу. Всі барабани в хорошому стані, сідаєш і валиш, я був просто в захваті :). Якби я жив у Вінниці, то кожного дня ходив би сюди бавитись.

Пластмасовий «Трабант» з книгою відгуків:

Старий пожежний «Зіс», на ньому чомусь валялась купа різних духових інструментів. Теж можна пограти, якщо вміти. В музеї тісно, тому дешо не поміщається в мій неширококутний об’єктив.

Всяка техніка часів Другої світової.

Мужики-власники музею казали, що тут майже все на ходу. Взагалі, видно, які вони фанати своєї справи. Один мужик ремонтує фару в машині. Інший з любов’ю витирає якийсь програвач. Ше інший просто дивиться якийсь рок-концерт.

Круті мужики, безумовно круті, хоч і трохи схиблені на радянщині.

Ровер з двигуном.

Просто ровер, якийсь старий і гарний, правда, стан не дуже.

В нього дивні гальма, колодка гальмує об протектор. Напевно, в ті часи ше не вигадали вібрейки.

Колись все робили з любов’ю до деталей.

Тачанка.

Всякі мотоцикли. На багатьох є відповідні шоломи, можна одягати.

Мотороллер «Вятка»:

Далі не таке вже й ретро. На вулицях таке ше можна побачити:

Зсередини.

Відпочиває малий:

Білі шини, шик.

І він тут теж є:

Стенд з іграшковими машинками:

З авто-мото-вело це все, далі про фото-теле-радіо.

Різні друкарські машинки з різними розкладками.

Таке чудо (джойстик дерев’яний!)

І програмістська клавіатура :)

Ціла купа різних грамофонів, патефонів, електрофонів, радіоприймачів, радіол, телевізорів.

Радянський UI.

Супермонстр — телерадіола «Білорусь». Тут і електрофон, і радіо, і телевізор, і все, шо тільки можна придумати. Таке вдома мав певно тільки Брєжнєв і кілька його друзів.