Ниття про нежиттєздатний дизайн

Деколи мені доводиться верстати сайти, і деколи навіть багато. І якось я усвідомив, шо мені ше ні разу не випадало працювати зі справді професійним веб-дизайнером (не скажу, шо я сам професійний чи хоча б хороший програміст… але зараз про дизайнерів).

В мене є враження, шо дуже багато веб-дизайнерів працюють тільки на красиву картинку, і не думають, як їхній дизайн виглядатиме в реальному житті. Це погані веб-дизайнери, і вони роблять погані дизайни.

І тим не менше, вони подають себе крутими, і найгірше, шо замовники теж вважають їх крутими — і мене це дуже злить! 

На картинках дизайн виглядає чудово — замовники дивляться, захоплюються, вау, яка краса, радіють, платять гроші і не можуть дочекатись, поки ти, верстальщик, фронт-ендщик, ким би ти там не був, запхаєш цей дизайн в браузер, і можна буде по всьому поклацати мишкою.

Але ж в біса, сама лиш красива картинка не означає, шо це хороший дизайн сайту! Під час верстки починають вилазити проблеми, бо цей дизайн працює тільки в якомусь вакуумі, а як тільки трошки відхилитись від ідеальних умов, він виглядає кривим і смішним. Як тільки втілити його в життя — він перестає бути гарним! Який же ж це після цього дизайн?

Було б по-мудацьки вставляти приклади з реальних проектів, намалюю схематично.


Припустимо, іде робота над сайтом для продажу квитків на події; приходить дизайн від модного київського ательє, клієнт не приховує захоплення — дизайнери і арт-директор постарались на славу, дивіться, наприклад, як симпатично виглядає оцей блок із анонсом концерту:

Це дуже типовий приклад, постійно таке трапляється — береться красива і дуже специфічна картинка (ідеальне однорідне тло і тд), ліпиться заголовок великим шрифтом і виходить гарно. Але шоб я здох, цей дизайн же ж ні біса не універсальний! Чуваче (чи чувіхо), ти не афішу для Онуки дизайниш, а сайт! І як тільки він почне наповнюватись справжнім вмістом, в найкращому випадку вийде так:

А в гіршому — так:

Пром-підшипник? Промо-код? Ні, трясця, «Сталевий промінь волі», але відвідувачі сайту цього так і не дізнаються, бо дизайнер не одобряє назви, довші за одне слово.

А шо робити, якшо концерт взагалі не має індивідуальної назви, це просто собі концерт?

Хтозна, може треба ховати рядок з назвою і центрувати решту, може шось ше… це має продумати і показати в дизайні сам дизайнер; верстальщик не має додумувати замість нього.

Мені так часто трапляється оцей синдром дизайнера афіш — коли дизайн заточується під єдиний вакуумний випадок і подається красивою картинкою — шо я чесно кажучи дуже, дуже вражений, я не шарю, невже так важко трохи подумати наперед.


З попередньою туфтою перегукується картинкоцентричний дизайн, це коли майже всю красу дизайну закладено в гарних, вилизаних картинках; по-суті ці картинки — це і є дизайн.

Таке робиться доволі просто, достатньо знайти красивих фотографій на стоках, і більше ніц не треба — вже виглядає непогано:

Але як на мене, такий дизайн має право на життя тільки якшо у наповненні сайту теж братиме участь дизайнер — який буде готувати картинки за попередньо прописаними правилами і рекомендаціями. 

А якшо сайт будуть наповнювати звичайні користувачі, чи ціла купа журналістів, то дизайн, чорт забирай, не має права бути картинкоцентричним! Бо стається отак:

Трохи відрізняється, нє?


Або ше часто трапляється copy-paste дизайн. Дивіться, яка ідеальна сітка вийшла:

А шо, якшо насправді в цьому магазині комбінація товарів буде інша, ніж 9 однакових роверів? Раптом це будуть різні ровери, а їх кількість не буде кратною трьом? Доу, сітка вже не така ідеальна:

Саме такою її і треба малювати в дизайні, інакше це маніпуляція враженням клієнта.


Ше часто буває, шо ти дивишся на дизайн, а там не показано жодної зміни стану елементів. Все статично, так ніби елементи дизайну не мають ніяк реагувати на наведення курсора, кнопки, чекбокси та інші елементи форм не бувають заблокованими, і так далі і тому подібне. 

І ти пишеш дизайнеру, йоу, чуваче, вибач, шо турбую, але тут не показано, як має мінятись те і се, коли користувач робить таку і сяку дію. А як ця штука має розгортатись? А з цим шо? І тоді цей клятий дизайнер ше кілька днів по-царськи доробляє те, шо він мав би зробити без ніяких нагадувань, зважаючи на його рівень претензійності.


Всі ці випадки (і ше десятки інших, про які я не розказав) — дуже і дуже прості, навіть примітивні, здається, шо навіть школяр-стажер не зробить таких тупих помилок, але ж нє — так працюють дорослі і серйозні дизайнери, які ходять на всякі дизайнерські семінари, відрощують бороди або малюють волосся в синій колір, отримують серйозну зарплату, п'ють каву і заїдають свіжим круасаном! 

Потім це все дивиться клієнт, прицмокує язиком, задоволено платить зі своєї кишені, дизайнер гордо закидає шарф собі навколо шиї, бере гроші і переходить до наступних проектів… але ж агов, результат — повне лайно! Він відірваний від життя! Чому ніхто того не бачить? Чому одна людина не думає головою і робить свою роботу туфтово, а інша не думає, і платить за туфтово виконану роботу?! Шоб я, трясця, здох двічі!!!

P. S. Не хочу нікого образити, особливо крутих дизайнерів. Ви справді круті.