Смітник

Правила блюзу:

1. Запам‘ятайте, більшість блюзів починається з фрази «Я прокинувся вранці».
   «Моя дружина добра» — поганий початок для блюзу. Хіба якщо ви продовжите чимось на кшталт: «...але потворна до сорому».
2. Блюз – проста музика. Після того, як заспіваєте перший рядок — повторіть його. Потім знайдіть риму. Наприклад:
   «Моя дружина добра, але потворна до сорому.
    О-о-о, моя дружина добра, але потворна до сорому.
    В неї зуби як у Маргарет Тетчер,
    і важить вона цілу тону».
3. Блюзові автомобілі це: Шевроле, Форд, Кадилак та будь-яка трощена вантажівка. Вольво, BMW чи спортивні родстери — це не блюз. Головний блюзовий засіб пересування — автобус далекого спрямування чи потяг десь на півдні. Втім, далекі походи пішки — більш важлива частина блюзового способу життя.
4. Тінейджери не співають блюз. Блюзовий вік починається з можливості бути покараним на електричному стільці за вбивство людини в Мемфісі.
5. Блюз може мати місце в Нью-Йорку, але не на Гаваях чи в Канаді. Важкі часи в Сіетлі чи Міннеаполісі — це, скорше за все, просто депресія. Чикаго, Сент-Луїс та Канзас-сіті — все ще найкращі місця для блюзу.
   Блюз також недоречний в кліматичних зонах, де не буває дощів.
6. Чоловіча лисина — це не блюз. А жіноча – так.
   Зламати ногу, катаючись на лижах — це не блюз. Інша справа, якщо ногу ви зламали, коли вами подавився алігатор.
7. У офісі чи супермаркеті блюзу не буває. Рушайте на автостоянку чи хоча б підіть посидить біля туалету. 
8. Хороші блюзові місця: хайвей, буцегарня, порожнє ліжко, дно склянки з віскі.
   Погані: бутик Армані, презентація виставки авангардного живопису, курси гольфу.
9. Ніхто не повірить, що це блюз, якщо ви в костюмі. Хіба що ви — старий чорний та спали в ньому (варіант: вас в ньому ховають). 
10. У вас є право співати блюз:
    якщо ви дожили до похилого віку або хоча б довго не милися;
    якщо ви застрелили людину в Мемфісі;
    якщо ви сліпий.
    
    Ви не маєте права співати блюз:
    якщо у вас збереглися всі зуби;
    людина, яку ви стрелили в Мемфісі – вижила;
    вашу сліпоту вилікувано;
    ви володієте трастовим фондом. 
11. Блюз не залежить від кольору шкіри. Справа в невезінні. Майкл Джордан не може співати блюз. А Майк Тайсон — міг би.
    Потворні білі люди також мають право виконувати блюзи.
12. Якщо дружина вам наливає бензину, коли ви просите про склянку води — це блюз. Інші належні блюзові напої:
     дешеве вино;
     віскі чи бурбон;
     мутна вода (muddy water);
     огидна чорна кава.
    
    Неналежні блюзові напої:
    Пер’є, Шардоне, дієтичні версії газованої води.
13. Смерть в дешевому мотелі — це блюз. Справжній блюзмен може бути застрілений в вуличній розборці, чи вбитий у спину ревнивою коханкою. Також пасує електричний стілець і смерть на самоті в зламаному ліжку.
    Не пасують: серцевий напад під час тенісного матчу та ліпосакція. 
14. Відповідні блюзові імена для жінок:
    Сенді, Велика мама, Бессі
    Для чоловіків:
    Джо, Віллі, Малюк Віллі, Великий Віллі
    Люди з іменами на кшталт Мішель, Амбер і Хізер не можуть співати блюз незалежно від того, скільки людей вони застрелили в Мемфісі.
15. Вигадайте собі відповідне блюзове ім’я. Вам необхідна назва якого-небудь фізичного недоліку (сліпий, кульгавий, божевільний); ім’я (див. вище); назва фрукту (лимон, лайм, ківі); прізвище американського президента (Джефферсон, Джонсон, Філмор).
    Приклади:
    Сліпий Лайм Джефферсон (Blind Lime Jefferson),
    Кульгавий Лимон Джонсон (Lame Lemon Johnson),
    Божевільний Ківі Філмор (ну, може ківі й не підходить). 
16. Незалежно від трагізму вашого життя та кількості мерців після вашого візиту в Мемфіс, якщо в вас є комп’ютер, ви не можете співати блюз.

Ми ні про що тоді не говорили,
І навіть думка не була одна.
Не відав я, хто тебе окрилив,
А ти не знала, чом щасливий я.

Вечір добігає до кінця,
Ні, не до кінця, до тої миті,
Коли так дуже хочеш до лиця
Прохололе листя притулити.

І наосліп віднайти в траві
Сонного жука, чи мокрий камінь,
Чи пройти по стишеній землі
Світ за очі босими ногами.

Двозначний сміх і погляди косі
Ніколи за спиною не відчуєм.
Чому ніхто із нас не перейшов межі?
Бо ми не знали, що вона існує…

Так спроквола надходить
Найтемніша на світі ніч...
Так спроквола надходить
Найтемніша на світі ніч...

І заступає одним єдине моє вікно,
І заступає зеленими очима,
Заступає червону потоптану траву,
Що здавалась мені птахом підстреленим.

А той той птах
Ніяк злетіти не міг...
А той той птах
Ніяк злетіти не міг...

Ніч заступає руками всохле дерево,
Ніч заступає вустами палюче сонце,
І заступає розважливими словами
Якусь дуже сумну мелодію.

Я вже нічого
Крім тої ночі не бачу...
Я вже нічого
Крім тої ночі не бачу...

Та тільки чую, як десь далеко-далеко,
Поза її руками, поза її вустами, поза її очима
Раптом залопоче крилами
Червона трава.

Довго літає над нами...

Так спроквола надходить
Найтемніша на світі ніч...

Потрібно мати місце для себе в житті. І прагнути свободи не є чимось утопічним чи ганебним (хоча часто я відчуваю, ніби я якась неправильна, всі працюють і нічьо, а я вимагаю чогось більшого). Але я така людина! Якщо я сиджу в офісі, а за вікном гарна погода, а я не можу вийти погуляти, то мені байдуже на 100% скільки грошей я в цей день заробила, для мене він згаяний.

Дивлячись з вікна маршрутки на архітектуру найулюбленішого в світі міста, я думала про красу, конкретно — про прагнення людини до краси, намагалась знайти раціональне пояснення чомусь ірраціональному… Мій погляд зупинився на двох сусідніх будинках: один був звичайною коробкою з вікнами, збудований з плит, здається він був жовтим, але душі чи радості це йому не прибавляло; інший був старим і сірим, вікна обрамлені рамками з ліпниною, ковані перила на балконах, на даху — башня з круглим дахом і вікнами в ньому… Він був красивим. Я дивилась на дві одвічні протилежності: щось, зроблене без душі і лише для того, щоб виконувати свої функції, і щось, що окрім основної функції дарує ще й бажання жити, годує око і душу, заставляє захоплюватись людством вцілому, його величчю і силою його творчості. Дивлячись на другий будинок я зрозуміла, що ліпнину, перила і башенку можна було би й не робити, практичної цінності вони не несуть; зрозуміла, що любов і бажання краси для нас якесь природнє, органічне, бо лише другий будинок виглядав мені правильним.
Красі ні до чого питання “для чого?”, “для кого і кому це потрібно?”, “яка користь?”. Краса просто є; вона відповідає на питання які не вкласти в слова.

Одна маленька дівчинка
пішла гуляти в сад.
Там дві зелені яблуньки
край тину стали вряд.

Під вітами три квітоньки,
чотири будяки.
Над ними п'ять метеликів
ведуть свої танки.

Шість коників змагаються —
хто вище всіх плигне?
А сім пташок цвірінькають,
вітаючи мене.

До тину між деревами
драбину я припну,
угору по драбиночці
аж вісім раз ступну.

У мене дев'ять друзів є,
покличу їх мерщій
і десять стиглих яблучок
складу у кошик свій.

Смачних рум'яних яблучок
нам вистачить усім:
я друзям дам по одному,
сама десяте з'їм.

If someone that you don't like invites you to their child birthday buy their kid a drum