В моєму під'їзді смердить бомжами

---

Вступ (два квадрати)

(перебір)
Я розплющую очі,
Сонечко сіяє.
Пташечки щебечуть
І сусід на скрипці грає.

Під звуки Вівальді
Я збираюсь на роботу.
Грію кашу, чищу зуби
Кленовим сиропом.

(не перебір)
Я защіпаю ґудзики,
Вставляю в кеди ноги.
І все йде так чудово,
Що я знову вірю в бога.

І ось я замикаю двері
З протилежного боку.
Проходжу кілька кроків…
(наростаюче дж-дж на дисторшині)

А в моєму під'їзді смердить бомжами
Мокрими шкарпетками і дохлими щурами.
І на сходах наригано, і біля ліфта насрано,
І здається, в світі немає більш нічого
Прекрасного.

Маленьке соло

Вихід (два квадрати)

(спокійний дисторшин)
Вже восьма вечора,
Повертаюся додому.
Хочу їсти, хочу спати,
Здохнути від втоми.

І все одно я набираю
Відро холодної води.
Беру свою стару футболку,
Порвані штани.

(неспокійний дисторшин)
Я можу жити в лісі,
В полі чи в пустелі,
Без газу, без тепла,
Без вікон і без стелі.

Я можу їсти рис,
І спати просто на землі.
Але, чорт, я не можу,
Жити в лайні.

(знову спокійний дисторшин)
Я дві години все
Дуже ретельно прибираю.
До людського вигляду
Під'їзд свій повертаю.

І якшо десь із неба
Це все Геракл споглядає,
То він від мого подвигу,
О-фі-гі-ва-є.

(неспокійний дисторшин)
Настав черговий ранок,
Я виходжу у під'їзд…
(наростаюче дж-дж на дисторшині)

А в моєму під'їзді знов смердить бомжами,
Мокрими шкарпетками і дохлими щурами.
І знову все обригано, і знову всюди насрано,
В цьому світі уже точно немає нічого
Прекрасного.

(соло)

В моєму під'їзді смердить бомжами
Мокрими шкарпетками і дохлими щурами.
І на сходах наригано, і біля ліфта насрано,
І здається, в світі немає більш нічого
Прекрасного.