Велике оновлення сайту

У вигляді блогу цей сайт існує вже майже 5 років (див. «Привіт, світ»). Весь цей час він працював на маловідомому двигуні під назвою Mosquito Bloody Mary, написаному на PHP одним чуваком з Росії. У 2013-му цей двигун вже був трохи застарілим (останнє оновлення вийшло ше в 2010-му), але тоді я вибрав його, бо він був легеньким, аскетичним і вже знайомим для мене, колись ше в 2009-му в мене був сайт hmmm.pp.ua на Mosquito, я навіть знайшов свій старий логотип :) 

Тоді в 2013-му я зробив шаблон з цим дизайном, українізував двигун, і трохи попідпилював його під свої потреби, іншими словами, напхав костилів (див. «Моя збірка Mosquito Bloody Mary»). І ше дописав пару вбогих PHP-скриптів для Смітника

Весь цей час було багато невеселих штук, які хотілось би виправити, але на які не було часу. І взагалі цей сайт був вже занадто відсталим від сучасності, інтернет тоді і інтернет зараз — зовсім різні речі. Тому я зібрався з духом і таки переписав все з нуля, юху :). Стек вибирав такий, шоб там були якісь цікаві штуки, з якими мені ше не доводилось працювати.

  • Фронт-енд — React (а точніше server-side rendering фреймворк для React під назвою Next.js)
  • Бек-енд — Node.js
  • База — MongoDB
  • Сервер — Nginx
  • ОС — Ubuntu
  • Хостинг — Digital Ocean (Droplet для самого сайту і Space для картинок і статичних файлів)
  • DNS, CDN i SSL провайдер — Cloudflare

Читати повністю

Прочитане-2017

Як і в минулі три роки, пишу враження про все прочитане за останній рік. В 2014-му за рік в мене було 23 книжки, в 2015-му вже 17 книжок, в 2016-му лише вісім книжок. Цього року знов вісім, але три з них — це дуже короткі дитячі книжечки з однієї серії, тому я би їх зарахував як одну, і виходить, шо насправді я прочитав десь п'ять книжок. Мало, але це на цілих 9 книжок більше, ніж я прогнозував рік тому :)

Читати повністю

Як поставити звукознімач на укулеле (чи акустичну гітару)

Круто мати укулеле, а ше крутіше мати укулеле, яке можна підключити до підсилювача, ефектів, чи просто пограти напряму в звукову карту комп'ютера. Я ні укулеле не маю, ні грати не вмію, але звукознімач поставити спробував. На перший погляд здавалось, шо це дуже просто і там нема шо робити − просвердлив два отвори і готово. Насправді це досить напряжно і є купа нюансів, де можна натупити.

Читати повністю

Місто-привид Орбіта, Чигирин, Суботів і Холодний Яр

Кілька днів тому ми вернулись з дводенної мандрівки в Черкаську область по цікавому маршруту через покинуте місто Орбіта, збудоване колись для працівників так само покинутої Чигиринської АЕС, і через круті історичні місця — Чигирин, Суботів і Холодний Яр.

В Холодний Яр мені захотілось ше дуже давно, коли прочитав книжки «Чорний Ворон» Шкляра і «Холодний Яр» Горліс-Горського. Там розказувалось про Холодноярську Республіку; крім того, тут була купа інших цікавих подій в часи Гайдамаччини і ше давніше.

А десь минулого року я прочитав про Чигиринську АЕС і покинуте місто Орбіта біля неї. Це як Чорнобильська АЕС і Прип’ять, тільки тут без радіації. Виявилось, шо це дуже близько до Холодного Яру, крім того поряд ше й Чигирин і Суботів, і взагалі там сам по собі намалювався крутий маршрут для ровера. Тому ми взяли, і поїхали.

Читати повністю

Новий рік на вокзалі з бомжами

2015-ий рік я цілеспрямовано зустрічав на Львівському залізничному вокзалі. Новий рік — це напевно єдине у світі подія, яке заставляє людей по всьому світу в один і той самий момент часу думати приблизно те саме і робити приблизно те саме. Збираються друзі, сім’ї, хтось в хаті, хтось десь в горах, хтось їде за кордон, і всі святкують. В один і той самий день і одну і ту саму хвилину (ну, якшо абстрагуватись від часових поясів і похибки годинників).

Мені були цікаві дві штуки: по-перше, побачити, шо відбувається опівночі 1-го січня в місцях, які не асоціюються з Новим роком, місцях, де ніхто б не святкував Новий рік добровільно. Наприклад, в поїзді (в поїзді вийшло зустріти наступного року), а ше цікавіше — на вокзалі. Скільки людей сидить на вокзалі на Новий рік? Хто ці люди? Напевно там є люди, які їдуть в інше місто до своєї сім’ї, просто не пощастило з квитками, але вже завтра вранці вони зустрінуть свою сім’ю в іншому місті і відсвяткують Новий рік разом, просто з кількагодинним запізненням. Але крім того там мали б бути бомжі. Це було мені найбільш цікаво — як святкують Новий рік ті, кому нікуди піти? В цей момент вони напевно найбільше відчувають свою самотність, бо весь світ збирається в компанії і святкує, а їм навіть не має куди піти. Ну і я просто думав, шо в цю новорічну ніч зі мною може станеться якась цікавість, або хоча б просто випаде з кимось поговорити і почути шось цікаве.

Далі багато тексту і нуль картинок.

Читати повністю

Берлін, Дрезден і все, шо по дорозі

ТУПІНГ, у, чол. Дія за значенням тупити. Чоловік він був не вельми тямовитий — у тупінгу йому рівних не було. (Микола Шеремет, Дружбою.., 1954, 25);
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 463.
ТУПИТИ, туплю, тупиш, недок., перех. Робити дурниці, діяти нерозумно. — Чіпко! — гукнув Лушня. — Чи ти, бува, не збожеволів? Якого ти бісового батька тупиш? (Панас Мирний, I, 1949, 284);
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 460.

Розкажу про поїздку Львів—Мостиська—Перемишль—Жешув—Берлін—Потсдам—Берлін—Дрезден—Вроцлав—Львів. Було цікаво, ми ледве встигали на літаки і автобуси, плутали вокзали, гуляли нігерським районом, опинялись замкненими в готелі і загалом багато тупили.

Читати повністю

Осінній острів Джарилгач

Цього літа я шукав, куди б то поїхати на Чорне море з наметом, так, аби було більш-менш дико, без купи людей, парасольок, хачапурів і пахлави. І тут знайомі розказали про Джарилгач. Раптово виявилось, шо крім Зміїного, в Чорному морі є і інші українські острови. Ніколи не перестану дивуватись, скільки в Україні є різноманітної крутизни. Ми почитали про острів в інтернеті, зібрались і поїхали. Тепер мені теж є шо розказати.

Читати повністю

Па, універ. Оцінки викладачам.

Після закінчення універу можна нарешті написати все, шо я думаю про своїх викладачів, підвести якийсь підсумок. Цікаво зараз порахувати, скільки викладачів в мене було, які були предмети, згадати, шо з цього всього було занудно, шо було корисно, і тд.

За 5 років навчання — 4 роки бакалаврату (кафедра програмування) і 1 рік незакінченої маґістратури (кафедра інформаційних систем) — в мене було 63 предмети (не рахуючи всякі там обчислювальні/навчальні/педагогічні практики) і 49 викладачів (когось міг і загубити).

Це буде дуже довгий запис, нецікавий нікому крім тих, хто вчиться, викладає або ше якось тусується на факультеті прикладної математики та інформатики ЛНУ.

Читати повністю

«Пишу код за їжу». Маленький бомжацький досвід.

Передісторія: працюю програмістом, стало цікаво трошки відчути себе жебраком і подивитись, як люди будуть реагувати на таку табличку.

Тому я вдягнув старий потріпаний одяг, трохи повимазувався брудом з ровера, зробив сумне лице і сидів ось так в центрі Львова десь півтори години, шоб поспостерігати за реакцією людей. Далі якісь висновки.

Читати повністю