Як поставити звукознімач на укулеле (чи акустичну гітару)

Круто мати укулеле, а ше крутіше мати укулеле, яке можна підключити до підсилювача, ефектів, чи просто пограти напряму в звукову карту комп'ютера. Я ні укулеле не маю, ні грати не вмію, але звукознімач поставити спробував. На перший погляд здавалось, шо це дуже просто і там нема шо робити − просвердлив два отвори і готово. Насправді це досить напряжно і є купа нюансів, де можна натупити.

Є всякі види звукознімачів, якісь клеяться на деку, якісь кріпляться в розетці, якісь ше кудись. Найбільш прикольні, як на мене, звукознімачі, які ставляться під поріжок. Їх найбільш напряжно ставити, бо треба свердлити дірки і тд, коротше можна зіпсувати інструмент, зате вони непомітні. Інструмент з таким звукознімачем виглядає як звичайний акустичний інструмент, тільки в торці деки з'являється вихід для гітарного джека. Сам звукознімач і всі дроти заховані, все надійно кріпиться і акуратно виглядає.

Звукознімач виглядає отак:

Звукознімач для укулеле

Зверху це п'єзоелемент, який знімає звук (чорна паличка), знизу — вхід для гітарного шнура. Все це з'єднується дротиком з мікроджеком. Паяти нічого не треба, все просто.

У Львові ніде не найшлось звукознімачів для укулеле, тому я вибрав на AliExpress отакий за 6.5 баксів. А для гітари знайти неважко.

Перш ніж ставити звукознімач, можна його перевірити, підключити кудись, притулити п'єзоелемент до укулеле і пограти, або хоча б постукати по ньому пальцем. Якісь тики з підсилювача має бути чутно.

Теоретично все виглядає так: п'єзоелемент ставиться під поріжок укулеле, поряд свердлиться маленький отвір, через нього дріт з мікроджеком заводиться всередину укулеле; в торці деки свердлиться ше один великий отвір, де кріпиться вихід на джек; далі п'єзоелемент і вихід з'єднуються всередині деки. Струни передають вібрацію на поріжок, поріжок на п'єзоелемент, а він від цих вібрацій генерує електричний заряд, і пішло-поїхало.

Треба зняти струни, витягти поріжок, приміряти на його місці звукознімач, намітити де має бути отвір для дроту і просвердлити його. На звукознімачі скорше всього будуть 4 підвищення для струн, треба уважно виставити так, шоб струни лягали на них.

Я свердлив спершу 2 мм, потім розсвердлював до трьох. Потім ше трошки доробляв круглим напильничком, бо мікроджек все одно не пролазив, а свердло 4 мм вже було би завелике. Треба свердлити дуже акуратно і легенько, шоб випадково не бахнути дрелькою по інструменту, коли свердло пройде наскрізь.

Далі на торці треба просвердлити отвір під вихід на джек. Краще це робити там, де поверхня якомога плоскіша. Якшо зробити отвір на опуклій частині, потім гайки/шайби роз'єму не прилягатимуть гарно.

Я свердлив поступово свердлами 2 мм, 3 мм, 4 мм, 6 мм, 8 мм і 10 мм. Тут теж треба бути мегаакуратним. Шоб не було сколів, можна свердлити через скотч:

Крупним планом руки

Маленькі сколи все одно поробились, але без скотчу могло би бути набагато гірше.

Після висвердлювання отворів треба гарно продути укулеле, шоб всередині не було тирси і ше якогось сміття, бо воно може бжиніти під час гри.

Роз'єм має дві частини, одна товщиною 10 мм, інша 12 мм. На товстішій частині накручені гайка, шайба і зубчата шайба, а на тоншій — шайба, гайка і декоративна гайка. Отвір в деці має бути 10 мм, вся товстіша частина роз'єму залишається всередині, тонша виходить назовні, і потім все це фіксується.

Коли обидва отвори висвердлені, можна запихати дріт датчика всередину і підключати його до роз'єму для джека:

Як поставити звукознімач на укулеле

Лишаємо на роз'ємі ті шайби і гайку, які мають залишитись всередині укулеле. Далі треба якось хитро доставити роз'єм крізь середину укулеле до дірки, яку ми висвердлили, щоб там витягти інший кінець назовні. Якшо у вас немає напохваті дітей з маленькими руками, які можуть таке зробити, то можна забабахати з підручних матеріалів і синьої ізоленти таку штуковину:

Кінчик штуковини треба ізолентою довести до такої товщини, шоб вона досить туго втикалась в роз'єм. Далі штуковина запихається всередину укулеле в отвір, який ми висвердлили, підхоплюється рукою крізь розетку і вставляється в роз'єм:

Коричнева гітара на дерев'яному столі

Потім штуковина тягне роз'єм до отвору:

Коричнева гітара на дерев'яному столі

Насаджуємо шайбу, фіксуємо гайкою. Важливо не перетягнути, це не бісзна-шо, а музичний інструмент все-таки. Зверху ше йде декоративна шайба, і тепер все виглядає взагалі круто:

Дріт всередині укулеле варто приліпити до деки скотчем, шоб не бовтався, бо під час гри він теж може вібрувати і видавати неприємні звуки.

Тепер лишилось поставити поріжок на місце. Без звукознімача схематично все виглядає як на малюнку внизу. Глибина канавки для поріжка в моєму випадку 3.8 мм, висота поріжка 6.9 мм, отже висота струн 3.1 мм. Висота струн після встановлення звукознімача має лишитись такою як була.

Крупним планом логотипу

Звукознімач ставиться під поріжок, значить його висоту треба якось компенсувати. Найпростіше — просто спиляти поріжок наждачкою. Якшо різниця між глибиною канавки і висотою звукознімача достатньо велика (ну хоча б більше 1.5 мм), то так зробити можна і все буде добре, поріжок нормально буде триматись в канавці.

В мене так не вийшло, звукознімач має 2.9 мм (хоча на Аліекспресі покидьки продавці писали 2.6, будьте обережні), канавка 3.8 мм, виходило, шо на поріжок лишається тільки 0.9 мм, див. малюнок:

Крупним планом логотипу

Виглядало, шо з таким маленьким заглибленням поріжок триматись не буде, струни його вирвуть. Тому краще вибирайте звукознімач з якомога нижчим датчиком, буде менше проблем. Наприклад є отакий за 4 бакси, там пише, шо його висота тільки 2.3 мм.

Я не ризикнув спилювати поріжок на повну висоту датчика, спиляв лише на 1.9 і спробував як там вийде. Вийшло туфтово, поріжок дійсно викривляло. І струни постійно сідали. Підстроюєш, вони тягнуть поріжок, він нахиляється, струни сідають, ти підстроюєш ше, вони ше тягнуть поріжок, ше сідають, і так могло тривати вічно поки його б не вирвало.

Особа, яка сидить на столі

Я подумав, шо може якшо понизити поріжок ше на міліметр, то його не буде так перехиляти, бо буде менше плече, але ризикувати з оригінальним поріжком не хотілось. Знайшовся інший поріжок, я спиляв його наскільки треба було, попробував — все одно туфта.

Коротше, в такому випадку єдиний вихід — поглибити канавку. Оскільки мені треба було компенсувати 2.9 мм, а поріжок я спиляв тільки на 1.9, значить треба було поглибити канавку ше на 1 мм. І тоді б поріжок сидів достатньо глибоко і надійно.

В домашніх умовах важко проробити таку операцію акуратно. В мене наприклад нема ніяких інструментів, якими можна було б рівномірно поглибити канавку на 1 міліметр. В такому випадку добре, якшо є друзі з інструментами :)

Я пішов до за допомогою до друга, який поглибив канавку на свердлильному станку. Вийшло досить круто.

Крупним планом логотипу

Поріжок від натягу струн все одно трошки нахилився, але принаймі сів надійно.

До речі, спилювати поріжок теж треба дуже акуратно, шоб він мав однакову висоту зі всіх сторін. Раджу регулярно перемірювати поріжок штангенциркулем по всій довжині і підпилювати, де треба. Поріжок має рівномірно притискатись до п'єзодатчика по всій довжині, шоб добре передавати на нього вібрацію.

Ну і в принципі це кінець, результат на відео :)

Напиши коментар, трясця