Жовтий синглспід

Вже трохи більше місяця, як в мене з’явився другий ровер. Трошки напишу про враження, як я його збирав, і про те, як їздиться на синглспіді після МТБ.

Синглспід чи фікс я хотів вже давно, а десь рік тому мені за печенько дісталась рама ХВЗ Спорт 75-го року народження. Але не трековий «Спорт», а шосейний, шось таке:

Чомусь тоді я не заморочувався такою штукою, як розмір рами, просто взяв і почав збирати на ній ровер. І виявилось, що він для мене дуже довгий, принаймі з бараном, посадка була страшно незручна.

Можна було поставити замість барана міський руль, тоді посадка була би набагато коротша, але тоді це був би ровер просто для повільного елегантного катання, а ганяти на ньому вже би не вийшло. Ще в цій рамі мені не подобались дуже великі відстані між колесами і трубами, перетинки між задніми перами, і туфтовий чейнлайн.

Але потім від друга мені дісталась інша рама, крута і коротка, і з чудовим чейнлайном. Рама невідомого виробника, але не ХВЗ, а щось закордонне. Друг купив шосер на цій рамі в якоїсь бабці, а до того цей ровер був десь в Польщі, чи де (UPD: вже знаю, що це ZZR Romet Jaguar на трубах Reynolds 501).

Збирати ровер на новій рамі було задоволенням. Вийшло таке:

Я думав, що вклався по бюджету в 1000 гривень, але тепер познаходив ціни всіх компонентів, які купував, і вийшло отак:

Рама + вилка + каретка + рульова — 200 ₴
Система ноунейм — 230 ₴
Колеса ноунейм — 400 ₴
Гальма Weinmann — 100 ₴
Винос ХВЗ — 40 ₴
Сідло Titec — 100 ₴
Ланцюг KMC Singlespeed — 50 ₴
Обмотка BBB — 130 ₴
Гальмівні тросики, сорочки — 50 ₴
Педалі Exustar — 65 ₴
Гвинтики і гайки — ± 30 ₴
Кермо, підсиділ, тукліпси, гальмівні ручки, гальмівні колодки — подарунки від друга.

Разом 1500 ₴. Це досить мало за дуже класний ровер. Всі компоненти гарно працюють.

Спершу я збирався доставити ще заднє гальмо, але коли приміряв його, то помітив, шо воно дуже псує вигляд ровера. Переднє теж псує, але зовсім без гальм це не вихід. А заднє гальмо — це треба тягнути гальмівний тросик через всю раму + чіпляти його якось за хомути до верхньої труби, бо в мене нема бонок на рамі. Тому ну до біса заднє гальмо. Але праву гальмівну ручку знімати не хочу, тоді не буде симетрії на кермі. Може буде так висіти, а може праву ручку теж до переднього гальма підведу :). Тоді можна буде загальмувати, навіть якшо лівою рукою я буду шось їсти, махати комусь або колупатись в носі. Бо зараз коли я знімаю ліву руку з керма, то лишаюсь без гальм, а це неприкольно.

В далеких планах — зібрати класні колеса, на якихось суперлегких і супержорстких ободах, і хочу втулку фліп-флоп, щоб пробувати фікс. Ше можна поміняти підсиділ на якийсь легший і гарніший, і систему. Може колись попробую булхорн замість барана. А ше я з самого початку, ше коли була синя рама, планував, що ровер буде або вишневим, або помаранчевим. Але тепер передумав малювати, він завжди буде жовтим.

В дуже далеких планах я збираюсь вкласти в цей ровер купу грошей, замінити всі компоненти на Campagnolo, зробити так, щоб ровер на цій рамі був просто божественним, супернадійним, легким і швидким.

Тепер враження від їзди. З перших же ж оборотів педалями мене вразило, як він легко котиться :). Просто кайф. На МТБ я певно ше ніколи не відчував такої ефективності. Відчувається, шо набагато менше зусиль тратиться на різні тертя, а більше використовується власне для крутіння коліс.

Спершу я почувався на ньому невпевнено, було незвично з таким вузьким кермом, і незвично з такою важкою передачею, і що вона лише одна :). Але звик швидко. Після нього вже незвично було на МТБ сідати.

Важче рушати з місця, ну це зрозуміло. Важче на бруківці. На дрібній нормально, а на великій доводиться дуже сповільнюватись, б’є по руках, та й коліс і вилки шкода. Пекло і мука. Але, в принципі, на МТБ я теж ніколи не ганяв по великій бруківці.

Думав, що буде дуже важко виїжджати на гірки. Насправді ні. Передача в мене зараз 52/18. Трохи важко, але тільки трохи, наприклад, в парку Костюшка з першого разу виїхав. Ясно шо важче, ніж на МТБ, зате буду їздити на синглспіді і стану сильнішим.

Ше не звик, шо треба бути акуратним з колесами. Там, де на МТБ можна було валити не розбираючи дороги, на цьому ровері треба пригальмовувати і їхати акуратно, можна пробитись чи погнути ободи.

Тепер висновок. Чим синглспід кращий за МТБ для міста:

Він їде легко. Ти раз крутнув педалі і вже летиш, таке відчуття після того, як пересідаєш з МТБ. Правда, під гору зовсім не легко. Але мені подобається валити на ньому під гору, я прям відчуваю, як ~~стираються колінні суглоби~~ стаю трошки залізнішим :)
Він мало важить. Тягати по сходах чи ше кудись зовсім не проблема. Його навіть мізинцем можна підняти, пробував :)
Він простий в обслуговуванні. Чим простіший ровер, чим менше там деталей, тим за ним простіше доглядати, це і так ясно.
Він дешевий. Не так страшно десь лишати.
Він гарний. Їду і отримую естетичне задоволення, і виглядаю як морозиво на паличці (: А люди задивляються, деколи підходять і шось питають про ровер.

З мінусів — треба їздити обережно. Все-таки у Львові з його туфтовими дорогами, з бруківкою, трамвайними коліями і тд, на МТБ можна їздити безпечніше і впевненіше.

Люблю цей ровер. Хоч свій старий GT теж люблю :). Але його колись продам, а це буде ровер на дуже довгий час.

UPD 03.05.2018: PedalRoom